Ну, почнемо з того, що воблери чи силікон – це вічне питання спінінгістів. Один клянеться японськими мінноу, другий не випускає з рук джиг-головки з твістером. Знаєте, як буває – маєш і те, і те в коробці, а все одно сумніваєшся.
І от перебираєш приманки перед виїздом на Конча-Заспу, а в голові крутиться: що ж сьогодні спрацює.
Поведінка воблерів vs. силікону у воді
Але ж у воді вони зовсім різні. Воблер – жорсткий, з власною грою. Кидаєш – і він одразу оживає, колихається, блищить. Твіч – і ривок, пауза – і висить.
Силікон – м’який, пасивний. Без правильної проводки – просто шматок гуми. Але з джигом – стрибає по дну, хвостом грає, імітує живця ідеально.
От дивина – воблер провокує активного хижака, силікон – пасивного.
До речі. Багато хто каже, що воблер чути здалеку – вібрація сильніша.
Якось на Десні в каламутній воді силікон на офсеті витягнув судака, а воблер мовчав.
Коротко. Дуже.
Використання в різні сезони
Та от сезони. Весна – воблери. Мілководдя, щука після нересту активна, поверхневі мінноу чи кренки – вогонь.
Літо – силікон. Трава, жара, хижак глибоко – джиг по ямах.
Осінь – воблери знову. Великі мінноу на щуку, що жирує.
Зима – силікон на джиг-головці, бо з льоду воблер не покрутиш.
Або ні? Хоча, ратліни – це ж воблери, і взимку працюють.
Перескакуючи – в холодній воді силікон повільніше, реалістичніше.
Вибір під тип і активність хижака
От під рибу. Щука активна – воблер, твіч з паузами.
Щука пасивна – силікон, повільний джиг.
Судак – силікон на бровках, але й дип воблери беруть.
Окунь – кренки чи мікроджиг.
І ще. Великий трофей – часто великий воблер провокує.
От таблиця, що я для себе тримаю:
| Хижак | Воблер | Силікон |
|---|---|---|
| Щука активна | Мінноу, джерки | Великі твістери |
| Щука пасивна | Суспендери | Джиг повільний |
| Судак | Дип мінноу | Віброхвости |
| Окунь | Кренки | Мікроджиг |
Бачите, обидва мають місце.
Вартість та довговічність
А от гроші. Воблер хороший – дорогий. Японець 500–1000 грн. Загубив на зачепі – шкода.
Силікон – дешевий. Пачка твістерів 200 грн – на сезон вистачить.
Довговічність? Воблер – роки служить, якщо не ламати.
Силікон – риба рве, але й коштує копійки.
І ще одне. Монтаж силікону швидший – надів і кидай.
Як казав товариш з Гідропарку: «Воблер – як хороше вино, дорого, але смакує. Силікон – як пиво, дешево й багато».
Коли воблер виграє, а коли — силікон
Тож коли що. Воблер виграє на мілководді, в траві, коли треба далеко кинути й точно вести.
Силікон – на глибині, в корчах, коли риба пасивна й треба по дну стукати.
В чистій воді – воблер блищить, провокує.
В каламутній – силікон з запахом чи шумом.
Або ні? Хоча, буває й навпаки – щука в каламуті на яскравий воблер б’є.
До речі, біля тієї кав’ярні з зеленою вивіскою на Лівому березі хлопці сперечаються саме про це.
Отак. Воблери чи силікон – не війна. Це інструменти. Май і те, і те.
Короткий абзац. Просто.
А раптом різко – дратує, коли рибалки ділять на «воблеристів» і «силіконщиків». Риба не знає таких поділів.
Тож пробуй обидва. Підбирай під день. І коли хижак вдарить – зрозумієш, що вибір був правильний.
Бачите, як воно. Хороша приманка – це покльовка. А яка – воблер чи силікон – залежить від тебе.
От і все. Або ні – ще одне: почни з універсального набору. 5 воблерів, пачка силікону – і вперед.
